Листи з Криму

Борис Тенета – ім’я, що виринає з літературного ґрунту початку XX століття. Представник Розстріляного відродження, учасник спілки «Плуг», поет і прозаїк, який писав із внутрішньою тишею й болем часу. У збірці «Листи з Криму» зібрані його новели та оповідання, надруковані в періодиці 1920–1930-х років. Це тексти, що звучали ще за життя автора і які повертаються до нас після десятиліть мовчання.

Чотири новели, кожна з яких – окрема мініатюра з життя: голодний поет, чия щоденність стає точкою болю; брат, що не може забути втрати; юнак, захоплений красою татарки; кілька парубків, які намагаються вразити одну й ту саму дівчину. Тексти лаконічні, внутрішньо насичені, глибоко емоційні – без надміру слів, без зайвого драматизму. Усе подано через внутрішній злам, крізь короткі, майже крихкі описи, у яких виринає те, що не кажуть уголос. Тут немає надуманих сюжетів – лише щось надто реальне.

Крим не як курортна листівка, а як тло для внутрішніх монологів, порожнечі, надії, розпачу. Збірка ставить запитання, на які читач має відповідати сам: про самотність, втрату, любов, що не дає спокою.